5 реальних фактів, як медіа впливають на наше життя
Сьогодні нас повсюди оточує інформація. У ЗМІ новинна стрічка оновлюється щохвилини, а кожен новий день приносить свої сенсації. Те, що було новиною вчорашнього ранку, завтра може взагалі не афішуватися. Коли інформації забагато, вона не лише швидко забувається, а й розмиває наші ціннісні орієнтири. Ми перестаємо співпереживати жертвам катастроф бо втрачаємо вміння аналізувати дані. Ми фізично не здатні перевірити кожну прочитану новину.
Захиститися від цього допомагає медіаграмотність. І коли значення терміну «грамотність» ні в кого не викликає суперечок, то з першою частинкою – медіа – ситуація складніша. Медіа – доволі широке поняття. Воно виходить далеко за межі звичних нам телебачення, газет, Інтернет-сайтів чи радіо. Медіа – інформаційні засоби та прийоми, що допомагають передавати повідомлення конкретному споживачеві. Тобто шляхи та інструменти, що поширюють інформацію, – від преси до фільму.
Які типи медіа існують?
1. Мас-медіа або засоби масової інформації. Це добре знайомі нам телебачення, періодична преса (газети та журнали), радіо, Інтернет-ЗМІ.
2. Директ-медіа – комунікаційні системи, що допомагають передавати інформацію. Себто інтернет (загалом, як явище), телефон, пошта, рекламні конструкції (борди, листівки).
3. Медіа-носії (окремі носії інформації). До них відносять листи, записи на аудіо- та відеоносіях, мультимедійні презентації.
4. Соціальні медіа – засоби комунікації людей та груп між собою, інформацію в яких творять самі користувачі. Це соціальні мережі, блоги, персональні сайти.
Розглянемо 5 реальних фактів, як медіа впливають на наше життя.
Факт 1: Результати виборів залежать від медійного іміджу політиків.
Про людей, яких ми обираємо в президенти чи народні депутати, здебільшого ми знаємо з телебачення та політичних агіток. А це означає, що ми віддаємо голос тому образу, який нам транслюють з екрану, а далеко не тій особистості, якою політик є насправді.
Виборців годують яскравими телевізійними роликами, джинсою в ЗМІ (матеріалами рекламного характеру, що замасковані під журналістські), на вулицях ефект підтримують білборди (великі рекламні щити) тощо.
Факт 2: Молодь калічиться, повторюючи трюки із фільмів.
«Усі трюки виконані професіоналами!» або «Трюк виконаний професійними каскадерами. Не намагайтеся повторити в домашніх умовах!». Пам'ятаєте такі застереження з фільмів чи реклами. Але є ті, кому каскадерська слава не дає спокою. Саме з медіа сформувалися субкультури руферів, що незаконно видираються на верхівки хмарочосів, та зачеперів, що полюбляють пересуватися громадським транспортом з вітерцем (тобто на його даху). Чому вони цим займаються? Зазвичай причини до безумства банальні – аби зробити гарне фото чи стати зіркою Інтернету, зібравши лайки та перегляди. І це не дивно: покоління зачеперів і руферів росло на голлівудських бойовиках і фантастиці. Вони захоплювалися сміливістю акторів, а вірніше – їхніх дублерів-каскадерів. А зараз підросли та почали наслідувати улюблених героїв, видираються на дахи, вишки, забираючись на вагони метро або електрички. Але в житті не так, як на екрані. Тут далеко не кожен подвиг завершується хепі-ендом. За даними «Укрзалізниці», минулого року на залізниці загинуло 16 дітей у віці до 16 років, які вилізли на вагон заради інтернет-слави. Ще 15 отримали травми. За інформацією РБК-Україна, у київському метрополітені 19 зачеперів звалилися на рейки з вагонів, три з них закінчилися смертю.
Факт 3: Смертельне зловживання соціальними мережами
Те, що ми бачимо в соцмережах немає нічого спільного з відображенням реальності, це реальність сконструйована. Чому так? В соцмережам ми показуємо кращу сторону себе. Наприклад, роблячи селфі, обираємо більш вдалий ракурс. Та іноді бажання тримати марку чи видавати себе за того, ким ти не є насправді, може вбити.Із нещодавніх прикладів трагічна автокатастрофа в Ізюмі Харківської області. Вночі двоє сестер їхали в BMW з гучною музикою, щось пили з бокалів, сміялися й транслювали свої розваги онлайн в Інстаграмі. Одна з них була в цей момент за кермом, друга – на передньому пасажирському сидінні. Водійка не впоралася з керуванням та врізалася в опору електромережі, а потім – дерево. На цій трансляції в соцмережі були записані останні хвилини їхнього життя.
Факт 4: ЗМІ формують наші стосунки
У вас є родичі чи друзі в Росії? А ви зараз нормально спілкуєтеся з ними? Особисто мені не відомо про жодну родину, якій вдалося зберегти настільки ж теплі та відверті стосунки. Хтось просто перестав обговорювати політику, хтось пройшов довгий шлях від образ до взаєморозуміння, а комусь довелося обірвати всі зв'язки. Це все результат відвертої щоденної пропаганди в ЗМІ та фейків. Знаєте, є такий експеримент про чорну і білу пірамідки (мені він ще нагадує собаку Павлова зі шкільної програми). Довий час людині показували чорну пірамідку та говорили, що вона – білого кольору. Врешті-решт піддослідні з думкою погоджувалися. Точно так діє пропаганда та фейки в засобах масової інформації. Чим частіше повторювати, тим швидше аудиторія почну думати так само. Чому ці навіювання неочевидні аудиторії? Давайте подумаємо. От кому б ви повірили більше: ЗМІ, яке читаєте щодня, чи невідомому іноземному телеканалові? Певно ж до знайомих ведучих і журналістів довіра була б вищою. Але чи все, що транслює в маси наш медійний фаворит є єдиною і непорушною істиною?
Факт 5: Медіа можуть бути гарним інструментом для поширення інформації
Звісно, є у медіа позитивна сторона. Засоби масової інформації є ефективним інструментом підтримки суспільної рівноваги, а самі медіа допомагають нам взаємодіяти врешті-решт. І дуже швидко передають інформацію.