Як допомогти дитині, якщо вона – жертва булінгу

 Діти, які стали жертвами булінгу, соромляться про це говорити і часто звинувачують самих себе. Вони почуваються безпорадними та вважають, що з ними щось не так. Придивіться до поведінки та настрою своєї дитини. Якщо ви помітили ознаки того, що вона стала жертвою булінгу:

•   Заспокойтесь і лише після цього починайте розмову з дитиною. 
• Дайте зрозуміти, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати і захистити. 
• Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її в тому, що відбувається, і вона може говорити відверто. 
• Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, в цей момент вона вразлива. 
• Будьте терплячими і делікатними. 
• Спробуйте з’ясувати все, проте не допитуйтесь, не повторюйте одні і ті ж запитання по кілька разів. 
• Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час поряд з дорослими, не залишатися після уроків тощо). 
• Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоби повідомити про агресивну поведінку щодо когось вчителю або друзям. 
• Поясніть різницю між «пліткуванням» та «піклуванням» про своє життя чи життя друга/однокласника. 
• Розпитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині. 
• Запропонуйте свій варіант. 

 Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків. Спільно з дитиною шукайте способи реагування на булінг. Обговоріть, до кого дитина може звертатися по допомогу в школі: психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей. Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила в ситуацію булінгу. Рекомендуємо звернутися з цим питанням до  психолога. Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками. Поясніть дитині, що зміни відбуватимуться поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку. 

  Пам’ятайте: ваша мета – припинити насильство, а не покарати винних. Всі сторони конфлікту потребують часу, щоби скорегувати свою поведінку.